Асоціативна й метонімічна мотивація в лексиці українського закарпатського діалекту: семантико-когнітивний аспект

Abstract

Застосування когнітивного аспекту дослідження номінативних процесів уможливило з’ясування ролі пізнавальних можливостей свідомості в творенні номінативних одиниць з урахуванням мотиваційних відношень. Вивчення мотиваційних механізмів базується на аналізі структурно-семантичних зв’язків між похідними та твірними одиницями мови, що на когнітивному рівні є способом мовної репрезентації концептуальних компонентів системи етносвідомості. Семантико-когнітивна ознака, яка мотивує значення досліджуваних мовних одиниць, відображає у значенні особливості культурно маркованого осмислення носіями закарпатського діалекту фрагментів навколишньої дійсності. Асоціативно-термінальна мотивація є метафоричною, що виявляється у використанні суміжних концептуальних сфер, пов’язаних певною ознакою. Актуальними в процесах творення лексики закарпатського діалекту є показники зовнішнього вигляду – кольору, форми, віку, розміру; локативних і темпоральних властивостей, дії та її характеристик; сенсорних відчуттів – ольфакторних і смакових; функції. Метонімічна мотивація реалізується в заміщенні назви якості одиницею з протилежним позначенням, заміні категорій, частини на ціле й цілого на частину, складової події на її інший компонент в межах ситуації.