Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/11396
Назва: | ЕТНОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ТВОРЧОСТІ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО |
Автори: | Поліщук, Леся Борисівна |
Ключові слова: | І. Нечуй-Левицький ідейно-естетичному аналізі контекст фольклор художня техніка духовність український характер етнографічного кругозору національна літературна мова публіцистичні праці |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | ВПЦ «Візаві» |
Бібліографічний опис: | Поліщук Л. Б. Етнографічний аспект в творчості І. С. Нечуя-Левицького / Л. Б. Поліщук // Теорія і практика підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури: матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару Умань: ВПЦ «Візаві», 2019. Вип. 3. – С.253 – 260. |
Короткий огляд (реферат): | Сучасне уявлення про стан розвитку української культури кінця ХІХ – початку ХХ століття буде повнішим, якщо в науковий ужиток запроваджувати імена багатьох письменників, творчість яких раніше фальсифікувалася через ідеологічне свавілля, або згадувалася у радянському літературознавстві зневажливо, принагідно. Серед таких прізвищ займав певне місце і І. Нечуй-Левицький. Особливо “не пощастило” етнографічним дослідженням І. С. Нечуя-Левицького, що є цінним незатребуваним надбанням сучасної етнографії та фольклористики. Такий розкид суджень про одні й ті ж самі твори І. С. Нечуя-Левицького, думається, можна пояснити насамперед тим, що вияснення багатьох поціновувачів базувалось не стільки на об’єктивному і глибокому ідейно-естетичному аналізі, а були власне тільки “оцінками”, що випливали із суспільної атмосфери того чи іншого часу та великою мірою із суб’єктивних світоглядних й ідейно-політичних позицій критиків і літературознавців. Певне уявлення про цей процес дає нам творчість І. С. Нечуя-Левицького, причому не тільки як автора художніх творів, а й як літературознавця, мовознавця, історика і етнографа. Праці з цих галузей несправедливо оцінювались, їх замовчували, не видавали. Тож звернення до етнографічної діяльності І. Нечуя-Левицького цілком виправдане й актуальне. Визначення місця письменника в літературному процесі кінця ХІХ століття, з’ясування етнологічного змісту творів письменника визначає мету нашого дослідження. Об’єктом нашого дослідження є повісті письменника „Кайдашева сім’я”, „Микола Джеря”, романи “Хмари”, „Князь Єремія Вишневецький”, публіцистична та епістолярна спадщина І. С. Нечуя-Левицького. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/11396 |
Розташовується у зібраннях: | Факультет філології та журналістики |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
стаття.pdf | 164,22 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.