Губернатори та ректори в управлінні Київським та Харківським університетами у 1846-1857 рр.

Abstract

У статті проаналізовано нормативно-законодавче забезпечення та практику діяльності губернаторів у системі управління університетами. Доведено, що особливістю управління Харківським (1847–1857 рр.) та Київським (1848–1855/58 рр.) навчальними округами було суміщення адміністративно-управлінських повноважень – поєднання посад генерал-губернатора та попечителя. У 1846–1857 рр. суттєвих трансформаційних змін зазнала система управління університетами, відбулося максимальне звуження їх автономії. Мету статті реалізовано за допомогою методу ретроспективного аналізу репрезентативних джерел, насамперед законодавчих актів, архівних документів, інтерпретаційних джерел.