До питання про соціально-психологічну модель наслідків військового полону

Abstract

У статті висвітлено основні підходи до побудови соціальнопсихологічної моделі наслідків перебування у військовому полоні. Зазначається, що перебування у полоні є глибокою психологічною кризою військовослужбовця, яка вже у мирному житті виявлятиметься в осмисленні і переживанні соціальних стереотипів про військовополонених, засвоєнні соціальної стигми бранця, дизгармонізації Я-концепції і порушенні особистісної та соціальної ідентичностей, та супроводжуватиметься соціальною дезадаптацією колишнього військовополоненого. Структурна дисгармонізація Я-концепції колишнього військовополоненого пов’язана з дезінтеграцією і конфліктом її основних Я-образів (розмиваються образи Я-реального та Я-ідеального. Поступово Я-ідеальне перестає відігравати активізуючу роль у подальшому розвитку особистості колишнього бранця). Часова трансформація Я-концепції колишнього військовополоненого буде характеризуватися блокуванням розвитку Я-концепції убік майбутнього («укорочена життєва перспектива»); домінуванням минулого у структурі Яконцепції («вина того, хто вижив у полоні»); створенням у теперішньому так званого «комплексу жертви», який групує навколо себе усі негативні трансформації Я-концепції колишнього бранця. Соціально-психологічна модель наслідків військового полону розглядається як сукупність трьох рівнів психологічних феноменів: макрорівень (або причинний) рівень, що відображає соціальні та особистісні фактори та сутність становлення «ідентичності полоненого», основний ( або ціннісно-смисловий) рівень, що розкриває особистісні особливості військовополоненого та типологію його базових психічних процесів та явищ і мікрорівень (поверховий) рівень, що відображає фізіологічні та поведінкові новоутворення у колишніх військових бранців.