Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12551
Назва: | Семасіологія будівельної лексики східноподільського діалекту |
Автори: | Поліщук, Леся Борисівна |
Ключові слова: | лексико-семантична група східноподільські говірки номінація форманти способи словотвору деривати |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: філологія. – № 42. Том 1 |
Бібліографічний опис: | Поліщук Л. Б. Семасіологія будівельної лексики східноподільського діалекту. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: філологія. № 42. Том 1. Одеса, 2019. C. 49 – 54. |
Серія/номер: | УДК;811.161.2ˈ282 |
Короткий огляд (реферат): | У статті розглянуто лексико-семантичні групи на позначення словотвірної парадигми будівельних назв східноподільського діалекту, досліджено лексичне багатство та внутрішній потенціал тематичних груп, виділено слова, неоднорідні щодо способів творення, визначено зв᾽язок та розбіжність лексем досліджуваного ареалу з системою словотвору літературної мови. Як структурну частину побутової на матеріалі говірок певною мірою досліджено лексику на позначення житла та його частин, також мікрогрупи назв приміщень господарського призначення: для зберігання збіжжя, сіна, для обробки сільськогосподарської продукції, для перебування тварин та зберігання різного реманенту, які кваліфікують і як складник сільськогосподарської лексики. Саме назви на позначення житлових і господарських приміщень є найбільш вивченою групою і в синхронії, і в діахронії. Менш вивченими залишаються назви будівельних матеріалів, будівельних конструкцій, агентивів. Результати досліджень будівельної лексики позначені спільним висновком про її динамізм, зумовлений мовними й позамовними чинниками. Досліджуваний тематичний комплекс належить до зникаючих шарів лексичної системи мови та актуалізує завдання, спрямовані на фіксацію і збереження лексики традиційного селянського будівництва як в досліджуваних говірках, так і в інших українських діалектах. З-поміж діалектних зон українського континууму одним із найменш досліджених залишається подільський говір, окресленню сучасних меж якого на матеріалі лексики присвячено праці Г. І. Мартинової, Т. М. Тищенко (подільсько-середньонаддніпрянська межа), Т. Г. Шевченка (подільсько-степове суміжжя), Н. П. Шеремети (південноволинсько-подільська межа), О. М. Жвавої (подільсько-буковинсько-наддністрянське суміжжя). Внутрішнє членування подільського говору з урахуванням лексико-семантичних, фонетичних, морфологічних особливостей здійснено в дисертаціях І. В. Гороф’янюк, Г. П. Краєвської (центральноподільські), Н. Д. Коваленко, А. М. Мединського (західноподільські), Г. Г. Березовської (східноподільські говірки). |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12551 |
Розташовується у зібраннях: | Факультет філології та журналістики |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Поліщук Л. Б. стаття.pdf | 380,34 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.