Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12551
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПоліщук, Леся Борисівна-
dc.date.accessioned2020-05-27T14:03:03Z-
dc.date.available2020-05-27T14:03:03Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationПоліщук Л. Б. Семасіологія будівельної лексики східноподільського діалекту. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: філологія. № 42. Том 1. Одеса, 2019. C. 49 – 54.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12551-
dc.description.abstractУ статті розглянуто лексико-семантичні групи на позначення словотвірної парадигми будівельних назв східноподільського діалекту, досліджено лексичне багатство та внутрішній потенціал тематичних груп, виділено слова, неоднорідні щодо способів творення, визначено зв᾽язок та розбіжність лексем досліджуваного ареалу з системою словотвору літературної мови. Як структурну частину побутової на матеріалі говірок певною мірою досліджено лексику на позначення житла та його частин, також мікрогрупи назв приміщень господарського призначення: для зберігання збіжжя, сіна, для обробки сільськогосподарської продукції, для перебування тварин та зберігання різного реманенту, які кваліфікують і як складник сільськогосподарської лексики. Саме назви на позначення житлових і господарських приміщень є найбільш вивченою групою і в синхронії, і в діахронії. Менш вивченими залишаються назви будівельних матеріалів, будівельних конструкцій, агентивів. Результати досліджень будівельної лексики позначені спільним висновком про її динамізм, зумовлений мовними й позамовними чинниками. Досліджуваний тематичний комплекс належить до зникаючих шарів лексичної системи мови та актуалізує завдання, спрямовані на фіксацію і збереження лексики традиційного селянського будівництва як в досліджуваних говірках, так і в інших українських діалектах. З-поміж діалектних зон українського континууму одним із найменш досліджених залишається подільський говір, окресленню сучасних меж якого на матеріалі лексики присвячено праці Г. І. Мартинової, Т. М. Тищенко (подільсько-середньонаддніпрянська межа), Т. Г. Шевченка (подільсько-степове суміжжя), Н. П. Шеремети (південноволинсько-подільська межа), О. М. Жвавої (подільсько-буковинсько-наддністрянське суміжжя). Внутрішнє членування подільського говору з урахуванням лексико-семантичних, фонетичних, морфологічних особливостей здійснено в дисертаціях І. В. Гороф’янюк, Г. П. Краєвської (центральноподільські), Н. Д. Коваленко, А. М. Мединського (західноподільські), Г. Г. Березовської (східноподільські говірки).uk_UA
dc.publisherНауковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: філологія. – № 42. Том 1uk_UA
dc.relation.ispartofseriesУДК;811.161.2ˈ282-
dc.subjectлексико-семантична групаuk_UA
dc.subjectсхідноподільські говіркиuk_UA
dc.subjectномінаціяuk_UA
dc.subjectформантиuk_UA
dc.subjectспособи словотворуuk_UA
dc.subjectдериватиuk_UA
dc.titleСемасіологія будівельної лексики східноподільського діалектуuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Факультет філології та журналістики

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Поліщук Л. Б. стаття.pdf380,34 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.