Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12840
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Анікіна, Інесса Валеріївна | - |
dc.contributor.author | Полякова, Тетяна Михайлівна | - |
dc.date.accessioned | 2020-08-31T06:04:48Z | - |
dc.date.available | 2020-08-31T06:04:48Z | - |
dc.date.issued | 2020-04 | - |
dc.identifier.citation | Анікіна І.В., Полякова Т.М. Українське запозичення в російському художньому тексті кінця ХІХ – початкуХХ ст. як шлях збагачення лексичного фонду російської літературної мови// Науковий збірник «Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка». Випуск № 27, ч. 1. 2020.–С.46–54. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12840 | - |
dc.description.abstract | У статті теоретично охарактеризовано принцип українського лексичного запозичення в російському художньому тексті кінця ХІХ – початку ХХ ст. Функціонування лексичних українізмів у творах В. Г. Короленка, О. І. Купріна, І. О. Буніна розглядається як факт формування російської літературної мови на підставі загальнонародної або народно-розмовної мови. Відзначено, що російські письменники, які відтворюють українську реальність, вдаються до вербально-опосередкованого опису, в якому ключовим елементом (інокультурним вербальним стрижнем) є українські культуреми (український лінгвокультурний знак) та українізми. При цьому спостерігається типовість вибору українських лінгвокультурних знаків у російському художньому тексті з українською тематикою. Встановлено, що українські запозичення переважно представлені у прямій мові, в тій частині художнього тексту, де сукупність іншомовних елементів може не мати жорстких обмежень і сприймається природно (виклад інформації представниками іншої лінгвокультури рідною мовою); формальний зв’язок авторської нейтральної мови зі змістом творів на тему українського життя простежується у використанні колоритних українських лексем, але в меншій мірі: відчуваючи мальовничу силу українського слова, автор «зберігає» за традиційно-національними об’єктами, явищами їхні українські найменування, дозволяючи адресату сприймати предмет, стан дійових осіб у їхній реалістичній конкретності; наявність низки українських слів у російському художньому тексті пов’язана також із труднощами зображення інокультурних реалій за допомогою підбору різних типів російських номінацій: проблема полягає не стільки у предметно-логічних відмінностях міжмовних відповідностей лексем, скільки у відсутності в них аналогічних символічних функцій. Автори статті дійшли висновку, що вільне і системне залучення українських лексем у російське літературне вживання (зокрема, у твори з українською тематикою) призвело до збагачення російського соціокультурного контексту, до стабілізації культурно-мовної норми, яка зафіксована в лексикографічних джерелах значного прошарку. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | УДК;81.37+811 | - |
dc.subject | Російська літературна мова | uk_UA |
dc.subject | Художній текст | uk_UA |
dc.subject | Російсько-українська міжмовна взаємодія | uk_UA |
dc.subject | Запозичення | uk_UA |
dc.subject | Лінгвокультурема | uk_UA |
dc.subject | Українізм | uk_UA |
dc.title | Українське запозичення в російському художньому тексті кінця ХІХ – початкуХХ ст. як шлях збагачення лексичного фонду російської літературної мови | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Факультет філології та журналістики |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
СТАТТЯ.pdf | 315,59 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.