Implementation of a Monitoring System in the Educational Process in Primary School.

Abstract

The purpose of this study is to explore how primary school teachers perceive the practice of implementing monitoring support on the basis of autonomous monitoring groups by educational level, and what factors have a decisive influence on their positive or negative perception of the above approach to assessing educator/student effectiveness. Several tools were used to collect the data, including: classroom observations, lesson checklists (evaluation forms), lesson plans evaluation forms, interviews for teachers and parents, focus group survey questionnaires. The quantitative data were analysed and consolidated in tables, represented as row percentages, and calculated using the Chi-Square statistical method. In addition, the data comparison strategy, triangulation of data sources, and study validation method were used. The Textalyzer web tool was used to process the data obtained through the focus group survey. Focus group teachers spoke positively about the format and content of the project. The majority of the teachers who had formed the experimental group reported improvements in self-organization and self-discipline, flexibility in problem-solving, teamwork skills, and improved learning process engagement and learning outcomes of their pupils. The study illustrated the initial stage of implementation of a monitoring system in the educational process by primary school teachers in Ukraine. The research conditions, constraints and contextual factors that influenced teachers’ perception of this innovation were identified. This monitoring system helps to optimize the quality of education in primary school. Teachers reported that by participating in the project, they upgraded their professional skills, improved both their pedagogical mastery and self-study skills, increased their self-esteem and motivation. The colleagues’ and headteachers’ feedback and criticism are often perceived as discouraging factors. The results of the study can be regarded as a baseline due to several limitations, which include a number of participants, potential bias in school choice and limited availability for observation.

Мета цього дослідження – дослідити, як вчителі початкових класів сприймають практику впровадження моніторингового супроводу на основі автономних моніторингових груп за освітнім рівнем та які чинники вирішальним чином впливають на їх позитивне чи негативне сприйняття вищезазначеного підходу до оцінювання педагога. /ефективність учня. Для збору даних було використано декілька інструментів, у тому числі: спостереження в класі, контрольні листи уроків (форми оцінювання), форми оцінювання планів уроків, інтерв’ю для вчителів та батьків, анкети для фокус-груп. Кількісні дані були проаналізовані та консолідовані в таблиці, представлені у вигляді відсотків у рядку та розраховані за допомогою статистичного методу хі-квадрат. Крім того, використовувалися стратегія порівняння даних, тріангуляція джерел даних і метод перевірки дослідження. Для обробки даних, отриманих під час опитування фокус-груп, використовувався веб-інструмент Textalyzer. Викладачі фокус-груп позитивно відгукувалися про формат та зміст проекту. Більшість вчителів, які сформували експериментальну групу, повідомили про покращення самоорганізації та самодисципліни, гнучкості у вирішенні проблем, навичок командної роботи, покращення залучення до навчального процесу та результатів навчання їхніх учнів. Дослідження проілюструвало початковий етап впровадження системи моніторингу в освітній процес вчителями початкових класів в Україні. Визначено умови дослідження, обмеження та контекстуальні чинники, які вплинули на сприйняття вчителями цього нововведення. Ця система моніторингу допомагає оптимізувати якість освіти в початковій школі. Педагоги повідомили, що беручи участь у проекті, вони підвищили свою професійну кваліфікацію, покращили як педагогічну майстерність, так і навички самостійної роботи, підвищили самооцінку та мотивацію. Відгуки та критика колег і керівників часто сприймаються як знеохочувальні фактори. Результати дослідження можна розглядати як базові через низку обмежень, які включають кількість учасників, потенційну упередженість у виборі школи та обмежену доступність для спостереження.