Морфологічні засоби персвазії в пастирських посланнях Андрея Шептицького

Abstract

У статті описано морфологічні засоби реалізації персвазії в пастирських посланняхАндрея Шептицького. Специфіка комунікативної ситуації в проповідницькому дискурсі маєієрархічний характер. Нерівність зумовлена різним соціальним статусом учасників спілкування. Ізпрагматичною настановою в посланнях ужито особові, присвійні, означальні займенники. Вонизабезпечують створення атмосфери рівності з адресатами, сприяють усвідомленню всіх вірян якєдиної спільноти або ж посилюють нерівність статусу учасників спілкування, виключають ізкомунікування «супротивників». Морфологічні ресурси мови забезпечують волюнтативнийхарактер проповідницького тексту. Щоб вплинути на поведінку адресата, автор використовуєімперативні форми дієслів. Кожна з особових форм дієслова виконує різні прагматичні функції.Використовуючи дієслова в першій особі множини, проповідник ототожнює себе з вірянами,налагоджує тісний контакт з адресатами, що веде до нівеляції вищої позиції мовця стосовноадресатів. У текстах пастирських послань виразником персвазійності часто слугують дієслова,ужиті у формі другої особи множини наказового способу. Такі вислови набувають посиленоїімперативності, за їх допомогою проповідник висловлює накази, прохання, застереження, прагнедомогтися неухильного виконання своїх настанов.