Техніко-технологічна підготовка майбутніх учителів інформатики

Abstract

Підготовка вчителів інформатики у нашій країні здійснюється з 1985 року, і у різні періоди здійснювалась із зміщенням акцентів на «математичний», «програмістський», «користувацький» ухил. Однак, практично поза увагою залишався «технічний» ухил. У результаті цього роль технічної складової підготовки майбутніх учителів інформатики знівелювалась, що завдає непоправної шкоди формуванню висококваліфікованого фахівця. Адже технічні знання (будова елементів персональних комп’ютерів(ПК), принцпи роботи елементів ПК та особливості взаємодії між ними, проектування і прокладання локальних та глобальних інформаційних мереж, підбір і використання сучасного цифрового обладнання у професійгній діяльності) вкрай необхідні сучасному вчителю інформатики. Таким чином виникла потреба переглянути систему технічної підготовки вчителів інформатики з метою підготовки їх до професійної діяльності на якісно новому рівні. Утворення «Суспільства знань», забезпечення трансферу технологій та кваліфікованих кадрів, в основі яких лежить професійна підготовка спеціалістів з вищою освітою, згідно з сучасними нормативними документами в сфері вищої освіти потребують нових підходів до підготовки майбутніх учителів інформатики. У науково-методичній літературі широко обговорюється проблема зміни освітньої парадигми. Основна причина необхідності такого кроку полягає в тому, що соціальний і науково-технічний прогрес зайшов у протиріччя зі сформованими освітніми системами. Виникла необхідність у принципово новому підході до визначення цілей, завдань і принципів освіти, необхідно переглянути зміст освіти, який реалізується через навчальні дисципліни. Враховуючи темпи зростання наукової, навчальної та масової інформації, єдиний шлях виконання сучасних завдань підготовки вчителя інформатики з технічних дисциплін – це удосконалення процесу навчання на основі модернізації й переструктурування навчального матеріалу та використання сучасних педагогічних технологій. Досягненню цих цілей сприяє інформатизація освіти та перспективи удосконалення навчального процесу сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. На практиці більшість молодих учителів інформатики виявилися недостатньо підготовленими до створення і використання технологій нового покоління, не продемонстрували необхідних навичок застосування сучасних технічних засобів навчання, умінь налагоджувати та адмініструвати діяльність локальних мереж у межах навчального закладу, проектування архітектури комп’ютерних мереж та конфігурування комп’ютерного класу чи окремого персонального комп’ютера для вчителя-предметника. Однак ці дослідження обмежувалися окремими компонентами підготовки майбутніх учителів інформатики. В них не повною мірою віддзеркалено зміну змісту курсів, викликана новими досягненнями у області техніки та ІТ, а також соціальний контекст розвитку технічної освіти в XXI столітті, що потребує переосмислення цілей і завдань, змісту, форм, методів і засобів навчання технічних дисциплін у ВПНЗ. Ряд науково-методичних проблем й досі не вирішені, зокрема: забезпечення взаємозв’язку фундаментальності і професійної спрямованості навчання спеціальних технічних дисциплін у зв’язку із формуванням галузевого стандарту підготовки фахівців напряму підготовки «Інформатика»; модернізація технічної освіти на основі сучасних підходів до навчання; створення технологічних систем забезпечення сформованості таких якостей майбутніх учителів інформатики, як знання, вміння, переконання, компетенції; становлення основних напрямів, принципів, чинників, показників і критеріїв інтенсифікації навчання студентів з використанням ІКТ; визначення місця і ролі дистанційних технологій навчання у фаховій підготовці вчителів інформатики. На основі власного педагогічного досвіду та узагальнення практики навчання спеціальних технічних дисциплін у ВПНЗ, аналізу дисертаційних досліджень, навчальних планів, програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик підготовки майбутніх учителів інформатики установлено, що кількість аудиторних годин на вивчення спеціальних технічних дисциплін скорочується, а обсяг знань і рівень вимог до фахової технічної підготовки вчителів інформатики зростають; програми окремих технічних дисциплін недостатньо відображають професійну спрямованість навчання; база дидактичної підтримки навчання технічних дисциплін застаріла; послаблено зв’язок навчального процесу з науково-дослідною діяльністю. Це потребує збагачення змісту технічної освіти, вивчення сучасного рівня розвитку науки, потреб практики, суспільних вимог до вчителя інформатики; поглиблення фундаментальності курсів технічних дисциплін у поєднанні з професійною спрямованістю; розробки методики навчання спеціальних технічних дисциплін в умовах застосування сучасних педагогічних технологій. У системі професійно орієнтованої підготовки вчителя інформатики зазначені чинники відіграють важливу роль, адже технічні дисципліни закладають фундамент компетентності, конкурентоспроможності та професіоналізму вчителя інформатики у сфері техніки та технологій. Зазначені вище причини зумовили необхідність розробки науково-обґрунтованих засад методичної системи навчання спеціальних технічних дисциплін майбутніх учителів інформатики, що визначає актуальність дослідження. У цьому напрямку становлять інтерес дослідження зі створення відкритої методичної системи навчання на основі інтегрованого підходу, що полягає в об’єднанні структур технічного знання під час вивчення споріднених спеціальних технічних дисциплін на основі педагогічного досвіду, нагромадженого в дидактиці вищої школи та методиці навчання спеціальних технічних дисциплін. Процес навчання спеціальних технічних дисциплін майбутніх учителів інформатики необхідно здійснювати за принципами: – випереджувального характеру розвитку методичної системи технічної освіти з метою інтеграції у світову систему підготовки вчителя інформатики; – органічного поєднання навчально-виховного процесу з технічних дисциплін та розвитку технологій; – цілісності та наступності підготовки студентів до професійної діяльності в процесі вивчення спеціальних технічних дисциплін; – безперервності технічної освіти та ступеневості підготовки фахівців; – динамічності, саморегуляції та самооновлення методичної системи навчання спеціальних технічних дисциплін. Ефективність підготовки майбутніх учителів інформатики на сучасному етапі розвитку освіти в Україні визначається адекватним вибором цілей і завдань, організаційних форм, методів і засобів навчання у їх раціональному поєднанні. Орієнтація на інноваційні технології навчання приводить до суттєвих змін його змістової і процесуальної складових, визначає необхідність модернізації традиційної системи навчання, розробку і реалізацію нової методичної системи, що ґрунтується на таких положеннях: – стандартизація, системність і безперервність, комп’ютеризація, комплексний і діяльнісний підходи, гуманізація, гуманітаризація є обов’язковими умовами єдиного освітнього простору, в якому має здійснюватися навчання майбутніх учителів інформатики; – провідним у методичній системі навчання спеціальних технічних дисциплін майбутніх учителів інформатики є принцип інтеграції фундаментальності та професійної спрямованості змісту, форм, методів і засобів навчання; – використання системи професійно орієнтованих завдань до всіх видів занять, побудова якої спирається на виділення елементів знань і компетенцій діяльності вчителя інформатики; – орієнтація процесу навчання спеціальних технічних дисциплін на педагогічно доцільне і ефективне поєднання пояснювально-ілюстративних, експериментально-пошукових і проблемно-дослідницьких, активних та інтерактивних технологій навчання; – процес організації навчально-пізнавальної діяльності визначається методологією системно-діяльнісного і комплексного підходів, що дозволяє побудувати динамічну модель навчально-виховного процесу зі спеціальних технічних дисциплін, визначити якісну сутність в єдності всіх складових та умов реалізації і функціонування; – зміст програм спеціальних технічних дисциплін модернізовано відповідно сучасним досягненням науки; при цьому фундаментальні знання складають інваріантну частину змісту, прикладні – варіативну; –поглиблення міждисциплінарних зв’язків курсів спеціальних технічних дисциплін із курсом фізики як фундаментальної дисципліни з метою оволодіння знаннями за траєкторією професійного становлення майбутнього вчителя інформатики, із постійною рефлексією співвідношення теоретичної підготовки у педагогічному університеті та результатами майбутньої педагогічної діяльності; – навчання спеціальних технічних дисциплін здійснюється з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, застосуванням кредитно-трансферної системи організації навчального процесу, зростанням ролі самостійного навчання, дистанційного доступу до освітніх ресурсів; інтерактивного підходу до використання віртуальних комп’ютерних моделей, мультимедійних посібників; – у розробленому професійно орієнтованому навчально-методичному комплексі зі спеціальних технічних дисциплін реалізовано дидактичні й психологічні принципи розвивального навчання, індивідуалізації і диференціації навчання, діяльнісний і комплексний підходи, особистісно орієнтована ступенева фахова підготовка на основі безперервного моніторингу якості знань; – відкритість динамічної методичної системи для впровадження, з одного боку, нових педагогічних технологій, і з другого – вдосконалення традиційних систем навчання шляхом самотрансформації. Це дозволить привести у відповідність зміст підготовки з спеціальних технічних дисциплін майбутніх учителів інформатики сучасним досягненням науки і актуальним вимогам розвитку особистості; забезпечити інтеграцію традиційних засобів навчання і нових, як чинника підвищення інтенсивності й результативності навчально-виховного процесу, а також активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, розвитку їх творчої активності; дотриматись принципів індивідуалізації та диференціації навчання, посилення мотивації навчально-пізнавальної діяльності до здобування знань, реалізацію професійно орієнтованого підходу; підвищити рівень фундаментальної підготовки, формування професійних навичок та вмінь студентів, потрібних для роботи в сучасному освітньому середовищі, розвитку їх творчого педагогічного мислення; залучити студентів до продуктивної науково-дослідної діяльності, що сприятиме не лише розширенню теоретичної бази технічних знань, але й виявленню та розвитку творчого потенціалу особистості.