ВПЛИВ САМОКОНТРОЛЮ ФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ УПРОДОВЖ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ НА МОТИВАЦІЮ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ

Abstract

Ільченко С.С. Вплив самоконтролю фізичного стану студентів упродовж навчального року на мотивацію до занять фізичним вихованням. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.02 – «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення». – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Умань, 2017. У дисертації вперше висвітлено реальні проблеми організації та функціонування системи фізичного виховання у ЗВО коли перерозподіл годин у бік зменшення академічних занять і зростання частки самостійної роботи лише поглиблює зростання кількості хворих студентів із збільшенням спеціальної медичної групи, адже без змін у системі фізичного виховання студентів позитивних результатів досягти неможливо. Стан здоров’я студентів ЗВО України залишається на низькому рівні, що вимагає відповідних змін в організації фізичного виховання на користь вироблення мотивації самовдосконалення на саморегуляцію активної поведінки. Виховання мотивації студентської молоді до занять фізичною культурою і спортом потребує ряду цілеспрямованих кроків як зі сторони викладача (врахування мотивів, потреб та інтересів студентів), так із сторони студента – бути активним учасником навчального фізкультурно-спортивного процесу і вступати в діалог з викладачем. Аналіз наукових праць дає можливість стверджувати, що наразі бракує досліджень, якими визначається вплив організаційно-методичних умов самоконтролю фізичного стану на мотивацію до занять фізичним вихованням упродовж навчального року. Тому, розробка даної проблеми потребує дослідження та пошуку. Проведено констатувальний експеримент зі студентами 2-4-х курсів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на природничо-географічному та історичному факультетах, яким вставлено особливості мотивації до спортивної та фізкультурної діяльності, до успіху та навчання; ціннісні орієнтації, рівень емпатії, самоопис фізичного розвитку, фактори здорового способу життя студентів і домінуючі форми дозвілля. У констатувальному експерименті прийняло участь 180 студентів 2-4-го курсу, з них 90 хлопців і 90 дівчат. Також розроблено «Індивідуальну карту самоконтролю фізичного стану студентів». Отримані констатувальним етапом експерименту дані проходили аналітичне опрацювання, а результати дослідження апробовувались в провідних фахових журналах України. В навчальний процес було впроваджено «Індивідуальну карту самоконтролю фізичного стану студентів» що і стало основою формувального експеременту. У формувальному експерименті взяли участь 60 студентів (30 хлопців і 30 дівчат) 2-го курсу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Упродовж року здійснено 5 етапних контролів, якими фіксувалися зміни фізичного стану студентів. В кінці формувального експерименту здійснено перевірку висунутих положень та попередні узагальнення результатів дослідження. Встановлено, що у студентів педагогічних спеціальностей рівень рефлексії на свій фізичний стан розвинений слабо, адже студенти переоцінюють свої фізичні здібності та спроможності. Теорія рефлексії для дисципліни «фізичне виховання», обмеженої роками та годинами викладання, стає важливим принципом функціонування у нових навчально-виховних умовах ЗВО. Основою розвитку постійного самоконтролю і саморегуляції людини є самопізнання, що має пряме відношення до рефлексії, як механізму розвитку самоконтролю. Організаційно-методичні умови формувального експерименту для студентів 2-го курсу полягали в зміщенні акцентів в управлінні фізичним станом: більше уваги було приділено спеціальним методичним заняттям. Педагогічний процес фізичного виховання другокурсників спрямовувався в бік вироблення навичок самостійного управління та контролю за своїм фізичним і функціональним станом, а не звичне виконання вказівок. Були розроблені методичні рекомендації, які допомагали та орієнтували студентів раціонально й ефективно вести індивідуальну карту самоконтролю свого фізичного стану. Самоконтроль фізичного стану був складовою частиною як навчально-виховного процесу, так і повсякденної життєдіяльності. Протягом навчального року студенти на спеціальних методичних заняттях отримували від викладача відповідні загальні та індивідуальні поради та вказівки, піддавалися оцінці їх досягнення, намічувались потенційні для кожного студента напрямки подальшого розвитку фізичного стану. Управління та контроль за власним фізичним станом покладається виключно на студента, за викладачем залишається інформаційний та корегуючий аспекти. Індивідуальна карта самоконтролю фізичного стану студентів стає наочним і практичним інформатором конкретних змін конкретного студента. Оскільки стимулювання рефлексії на фізичне вдосконалення було покладено в основу впровадження листів самоконтролю, то динаміка змін показників як зворотна інформація від самоуправління була визначена мотиваційним «ядром» самовдосконалення. Розроблено організаційно-методичні умови впровадження самоконтролю фізичного стану студентів упродовж навчального року, які включають лист самоконтролю, алгоритм методики, підкріплювальний матеріал, критерії оцінки досягнутих результатів. Отримані нові результати включено до лекційного матеріалу з теорії і методики фізичного виховання за розділом «Фізичне виховання студентської молоді».