Етнографічна лексика і фразеологія у складі української літературної мови

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2005. У дисертації окреслено максимальне коло етнографічних мовних одиниць; проведено системно-структурний аналіз цього матеріалу з огляду на внутрішню форму номінативних одиниць, які розглядаються не тільки на денотативному, а й на концептуальному рівні. ГІри цьому виходимо з того, що внутрішня форма слова є „ідейним стрижнем”, „знаком значення”, який пронизує всі лексико-семантичні групи найменувань, незалежно від їхньої предметно-смислової віднесеності та ареальної закріпленості. З'ясовуємо також параметри культурної семантики та основні принципи парадигматики і функціонування етнографічної лексики. Загальні теоретичні висновки дисертації дають можливість усебічно осмислити роль і місце етнокультурного компонента в семантиці слова, з ’ясувати глибинні конотації мовних одиниць та їх „вертикальний контекст”. Тим самим теоретичне значення дослідження полягає в опрацюванні загальної проблеми взаємозв’язку мови і культури на прикладі окремої тематичної групи лексем і фразем; у визначенні специфіки назв артефактів та своєрідності функціонування групи номенів, об’єднаних на основі процесуально-естетичної функції; у виявленні можливих шляхів дослідження фрагмента мовної картини світу етносу як взаємодії співвіднесених з різними формами свідомості людини мовних одиниць, що належать до різних мовнокультурних парадигм.