МОВА ТВОРІВ В. ВИННИЧЕНКА ЯК ДЖЕРЕЛО ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ ШКОЛЯРІВ

Abstract

Авторська мова Володимира Винниченка майстерно становить для дослідників мови винятковий художній інтерес. Письменник використовує найрізноманітніші інтонаційні синтаксичні засоби, щоб надати мові потрібної тональної емоційності: тут і різні стилістичні прийоми, і майстерність „сплетіння" синтаксичних форм розмовно-народної, книжної та пісенної мови, і певні інтонаційні засоби. Для авторської мови характерним є його активне втручання в зображення ним подій. З цієї причини досить часто ми зустрічаємось з такою будовою окремих абзаців: спочатку йде об᾽єктивний авторський виклад, а потім він замикає судження з цього приводу самого автора, часто у вигляді своєрідних афоризмів. Авторські висновки становлять собою за змістом ніби життєву мудрість, взяту автором з народних прислів᾽їв, або ж свої роздуми виведені ним з життєвого досвіду. Всі такі авторські відступи особливо зближують автора з читачем.