Вокативна домінанта полемічного дискурсу

Abstract

У статті на матеріалі полемічних творів досліджено особливості функціонування кличного відмінка в українській мові кінця ХVІ – початку ХVІІ ст., указано на жанр як одну з визначальних рис, що зумовлює використання вокативних форм. Звертання як синтаксичний виразник вокатива репрезентує соціально-релігійну орієнтацію полеміста і тональність його дискурсу. Полемісти послуговуються як непоширеними, так і поширеними звертаннями, що в текстах виконують насамперед фатичну, експресивну, диференційну функції. Основним засобом виокремлення вокатива у відмінковій парадигмі є фіналі -е, -о та -у (-ю), які повністю успадкувала нова українська мова.