Приватний епістолярій ХVІІІ ст.: комунікативно-прагматичний аспект

Abstract

Епістолярій ХVІІІ ст. є важливим джерелом вивчення розвитку фразеологічного фонду української мови. Аналізовані тексти засвідчують широкий арсенал фразеологізмів. Спадком попереднього періоду й активним комунікативним засобом у листах залишається ділова фразеологія. Проникнення в мовну тканину листів емотивної фразеології засвідчує відхід від власне ділового і витворення епістолярного стилю. Емотивна сфера у приватному листуванні ХVІІІ ст. презентована переважно іменниковими та дієслівними фразеологічними одиницями. Зафіксовані фразеологічні одиниці засвідчують мінімальні трансформації: у структурі – чітко не закріплений порядок слів, у семантиці – контекстуальну об’єктивацію потенційних значень.