Образ Божої Матері у поемі «Марія» Тараса Шевченка

Abstract

У статті розкривається створений Т. Шевченком апокрифічно-фольклорний образ Божої Матері, який постав на ґрунті архаїчного культу Матері-Землі. В цьому образі на відміну від формалізованого церковного пошанування Діви Марії відбилися сердечні, щирі та лагідні почуття українських жінок-матерів до свої дітей. У поемі «Марія» Т. Шевченко розповідає про матір, яка, підкоряючись Божій волі, народжує сина для великої жертви заради спасіння всього людства. Образ Божої Матері втілює в собі високе духовне начало, уміння гідно зносити усі випробування і страждання, а також найвищий прояв гуманізму і самопожертви.