Трансформаційний потенціал емпіричних досліджень для вищої освіти: міф чи реальність?

Abstract

З огляду на сучасні тенденції, університет розглядається як інституція, функції якої все більшою мірою зміщуються у бік досліджень. Для задоволення потреб дослідницького університету науково-педагогічні кадри потребують компетенцій організації і проведення емпіричних досліджень, аналізу та інтерпретації даних, що ви ходить далеко за межі компетентності окремих дослідників і окремих університетів. На цьому етапі все більше зростає роль неурядових організацій, які об’єднують дослідників з різних університетів. Це дає поле для синергії, породженої співпрацею міждисциплінарних науково-дослідних команд. У статті описано роботу такої команди в межах Української асоціації дослідників освіти під час проведення дослідження за методологією TALIS в рамках проекту «Вчитель». Розвивальні перспективи дослідження представлено за двома напрямами: з одного боку, як потенціал практичної участі у проведенні дослідження для розвитку самих дослідників, і, як наслідок, для трансформації університетів; з іншого – як потенціал для трансформації вищої педагогічної освіти, що базується на емпіричних результатах міжнародних порівнянь, вибудуваних на емпіричних даних