Ідея педагогічного стимулювання у вітчизняній педагогічній думці кінця ХІХ – ХХ століття

Abstract

Стаття присвячена питанню теорії і практики педагогічного стимулювання в історії вітчизняної педагогічної думки кінця ХІХ – ХХ ст. Зазначається, що у цей час існували кардинально протилежні підходи до осмислення проблеми педагогічного стимулювання, що пояснюється природою навчальної діяльності. У статті представлені точки зору педагогів кінця ХІХ – ХХ ст., які надавали пріоритет позитивним емоціям, що переживають учні у процесі навчання. Відзначається, що важливим джерелом для становлення теорії педагогічного стимулювання є наукові розробки педагогів, що представляють різноманітні новаторські напрями розвитку гуманістичної освітньої парадигми. Розкривається роль В. Сухомлинського у ґенезі ідеї педагогічного стимулювання школярів.