РОЗВИТОК СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В КАНАДІ У 60-ТІ 70-ТІ РОКИ

Abstract

Анотація. У статті доведено, що у Національна федерація студентів канадських університетів (НФСКУ) змінила свою назву на Об’єднання канадських студентів (Canadian Union of Students), насамперед аби залучати до співпраці студентів не лише університетів, а й коледжів, а також щоб об’єднатися зі студентськими об’єднаннями Квебеку, котрі не хотіли доєднуватися до організації національного рівня й були зацікавлені у реформуванні політики лише своєї провінції. Зазначено, що У 1960–1970-ті Тиха революція у Квебеку розглядалася як визвольний рух пригнічених національних меншин на території Канади, дала поштовх до дій студентським активістам, котрі вірили у демократію, рівність у правах. Участь Канади у війні у В’єтнамі викликала невдоволення студентів, призвела до протестів та мітингів в університетах Канади. У статті підкреслено, що студентські активісти початку 70-х років почали особливо гостро опікуватися питаннями національного визволення з-під впливу Сполучених Штатів, що уможливило б політичний та економічний суверенітет та розвиток демократичної Канадської держави. Стаття наголошує на тому, що в університетських містечках націоналістичні мотиви у студентів почали проявлятися через вплив Сполучених Штатів на канадську систему освіти. Таке домінування ставало все більш очевидним: зменшувалося число канадців серед професорсько-викладацького складу, зате домінували американські вчені у канадських ЗВО. Розбіжності у поглядах призвели до розколу у студентських лавах, відсутності спільної стратегії. У статті обґрунтовано відсутність налагодженої співпраці та комунікації між усіма членами об’єднання, розбіжності у поглядах на студентський рух щодо соціальної рівності, Тихої революції у Квебеку, війни у В’єтнамі, канадського націоналістичного руху лише призвели до розпаду Об’єднання канадських студентів у 1969 році. Того ж року припинило своє існування й Загальне об’єднання студентів Квебеку (ЗОСК). У статті зазначено, що національні зібрання студентських рад продовжували проводити, і у 1972 році утворилося Національне об’єднання студентів (НОС) (National Union of Students). НОС лобіювало в уряді такі питання: фінансування вищої освіти; безробіття серед студентів; забезпечення студентів житлом та комфортними умовами проживання; збільшення студентських грантів, а не позик; надання робочих віз іноземним студентам; заборона неоплачуваного стажування; студентське представництво у Раді директорів.