Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/16007
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Чучалін, Олександр Петрович | - |
dc.date.accessioned | 2023-12-26T11:12:42Z | - |
dc.date.available | 2023-12-26T11:12:42Z | - |
dc.date.issued | 2023-03-30 | - |
dc.identifier.citation | Чучалін О. Організація управління православними монастирями РПЦ у XVIII – на початку ХХ ст. Консенсус. 2023. № 1. С. 20-32. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 020-032 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/16007 | - |
dc.description | https://konsensus.net.ua/index.php/konsensus/article/view/42/37 | uk_UA |
dc.description.abstract | У статті аналізується організація адміністративного управління православними монастирями РПЦ синодального періоду. Систематизовано інформацію та встановлено складові частини багатоступеневої системи управління православними монастирями РПЦ у XVIII – на початку ХХ ст. У XVIII ст. головним законодавчим органом влади щодо церкви став Святійший синод, очолюваний світською особою – обер-прокурором. З’ясовано, що православні монастирі були складовою частиною системи інститутів РПЦ. Показано взаємодію обителей з державними установами з питань державного забезпечення. Дається характеристика методів контролю єпархіальної влади за монастирем. З’ясовано, що система управління РПЦ в синодальний період будувалася на принципах поєднання світської і церковної влади. Духовна консисторія під керівництвом правлячого архієрея ставала центральною домінантою в регламентації і врегулюванні основного кола проблем, що виникали в монастирському житті. Усі православні обителі цього періоду не були однотипними. Вони розрізнялися за багатьма класифікаційними ознаками – статтю, штатами, статусом, класами, місцем розташування. Монастирі в єпархіях поділялися на три класи зі встановленням норми штатів ченців і черниць, які перебували в різному статусі. Внутрішній розпорядок монастирського життя було суворо регламентовано. Він включав у себе виконання статуту обителі та розпоряджень настоятеля. | uk_UA |
dc.publisher | Консенсус | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | УДК2-7:[271.2:2-523.6]“1700/1920”(045);DOI: 10.31110/consensus/2023-01/020-032 | - |
dc.subject | монастир | uk_UA |
dc.subject | ченці | uk_UA |
dc.subject | єпархія | uk_UA |
dc.subject | консисторія | uk_UA |
dc.subject | архієрей | uk_UA |
dc.subject | Святійший синод | uk_UA |
dc.subject | Православна церква | uk_UA |
dc.title | Організація управління православними монастирями РПЦ у XVIII – на початку ХХ ст. | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Історичний факультет |
Файли цього матеріалу:
Файл | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|
Організація управління православними монастирями РПЦ у XVIII – на початку ХХ ст..pdf | 2,51 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.