Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/17786
Title: | Києво-Флорівський жіночий монастир: історія створення, соціальний склад та господарська діяльність у ХІХ – на початку ХХ ст. |
Authors: | Чучалін, Олександр Петрович |
Keywords: | Православна церква Києво-Флорівський монастир ігуменя архітектурний комплекс господарська діяльність благодійництво |
Issue Date: | 2024 |
Publisher: | Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки |
Citation: | Чучалін О. П. Києво-Флорівський жіночий монастир: історія створення, соціальний склад та господарська діяльність у ХІХ – на початку ХХ ст. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Том 35 (74). № 1. 2024. С. 105-112. |
Series/Report no.: | УДК;2-525.6-055.2(477-55)»18/19»](045) |
Abstract: | У статті досліджується історія заснування, господарсько-економічний розвиток та соціальний склад чернецтва Києво-Флорівського жіночого монастиря у синодальний період. Встановлено, що обитель було засновано в середині XVI ст. Найбільшого свого розквіту монастир досяг у синодальний період. З 1786 р. до 1917 р. Києво-Флорівський Вознесенський жіночий монастир належав до неспільножительних обителей першого класу і підпорядковувався Київському єпархіальному управлінню. Очолювали монастир ігумені. Упродовж усього ХІХ – початку ХХ ст. архітектурний і господарський комплекс монастиря постійно розбудовувався і змінювався. Настоятельниці обителі докладали зусиль до збагачення внутрішнього оздоблення храмів, зміни і вдосконалення їх зовнішнього вигляду, розширення матеріальної та господарської бази монастиря. Фінансово-господарську основу монастиря складали його земельні угіддя, млини та промисли, а також капітали, розміщені в банках. У пореформений період суттєво зросла чисельність черниць та послушниць монастиря. Це було обумовлено, з одного боку, послабленням станових обмежень, що сприяло збільшенню притоку нижчих верств населення (селянок, містянок), з іншого – зростання господарства і доходів монастиря призвело до того, що обитель тепер могла забезпечити роботою і утримувати значне число черниць і послушниць. Керівництву обителі вдалося організувати численні господарські служби і промисли, на яких щорічно працювали богомольці, що приїздили з навколишніх сіл, послушники та наймані працівники. З’ясовано, що Києво-Флорівський Вознесенський жіночий монастир, окрім господарської, займався просвітницькою та благодійницькою діяльністю. Тут функціонувало двокласне жіноче училище, богадільня, лікарня, дім для пристарілих і немічних черниць. |
Description: | https://www.hist.vernadskyjournals.in.ua/journals/2024/1_2024/18.pdf |
URI: | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/17786 |
ISSN: | 2663-5984 |
Appears in Collections: | Історичний факультет |
Files in This Item:
File | Size | Format | |
---|---|---|---|
Києво-Флорівський жіночий монастир історія створення, соціальний склад та господарська діяльність у ХІХ – на початку ХХ ст.pdf | 341,96 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.