Базис художньої майстерності й освітні орієнтири його формування у майбутнього художника-педагога

Abstract

Наукова новизна матеріалів статті полягає в тому, що вперше: уточнено сутність категорії «художня майстерність» як важливої професійної якості особистості митця, що позначається розвиненим естетичним сприйняттям об’єктів і явищ довкілля та художньої культури, художньо-естетичним смаком, сформованим умінням мислити образами, глибоким розумінням специфіки мови мистецтва, віртуозним володінням його засобами і технічними прийомами та здатністю за їх допомогою досягати високої художності й оригінальності продукованого твору; визначено специфіку художньої майстерності художника-педагога, що має творчо-діяльнісне підґрунтя і полягає в розвиненості його візуального досвіду, володінні образотворчою грамотністю і бездоганною технікою різних видів просторових мистецтв та стійкою мотивацією і силою волі до цілеспрямованого й активного продукування педагогічно значущих та об’єктивно ціннісних творів; доведено, що майбутній художник-педагог неодмінно має оволодіти графічним, живописним і композиційним базисом художньої майстерності, на формування якого необхідно чітко зорієнтувати мистецько-освітній процес у векторах міждисциплінарної інтеграції, реалізації проблемного, евристичного і навчально-творчого підходів та психодидактичного сприяння творчому розвитку студентів на засадах співпраці й самостійності.