Нарис історії села Стегніківці

Abstract

Приступаючи до написання нарису з історії села Стегніковець,візьмемо до уваги давно доведену соціологами істину, суть якої у тому,що кожній людині властиво знати правду про минуле своєї Вітчизни, свого села, родини чи, як прийнято зараз говорити – історію своєї як Великої, так і Малої Батьківщини. Якщо сформульовану нами істину ми визнаємо як константу, то стане зрозуміло, що кожна людина інтуїтивно, на рівні підсвідомості, прагне знати, хто її предки, про що вони думали, на що сподівались, за що боролись, а в моменти колективної небезпеки віддавали Батьківщині свої життя. Такий підхід визначає головну мету, яку ми ставимо перед собою, приступаючи до написання цього нарису. Ми хочемо, в якійсь мірі, дослідити невідомі сторінки історії одного з сіл Тернопільщини, яке називається Стегніківці, і зафіксувати результати наших досліджень на сторінках пропонованого видання. Тобто йдеться про спробу фіксації історичних фактів, які вже давно відбулися, але про них, з різних причин, надто мало (або зовсім нема) писемних згадок. Необхідно хоча б частково, заповнити цю прогалину в регіональній історії. Отже, головний предмет і об’єкт нашого дослідження – це мешканці Стегніківців і їхня діяльність, а мета – відобразити їхні прагнення та надії. Посилаючись на усні розповіді місцевих жителів про історію села і вивчаючи писемні згадки про мешканців Стегніковець, ми подаємо віднайдені матеріали у пропонованому нарисі. При цьому зауважимо, що документи використано як із загальнодоступних державних архівів, так і добуті з порівняно недавно розсекречених архівосховищ колишнього КДБ. Також значний масив матеріалів, який ми використовуємо, ми беремо з письмових спогадів учасників історичних подій, які відбувалися у Стегніківцях.