Початкові церковні школи кінця ХІХ - початку ХХ століття за даними церковної статистики

Abstract

У статті на основі даних церковної статистики кінця ХІХ – початку ХХ століття увиразнені основні параметри, що характеризують розвиток церковних шкіл (церковнопарафіяльних і шкіл грамоти). Підкреслюється, що на 90-ті роки ХІХ ст. припадає черговий сплеск у розвитку початкової церковної освіти. Його зумовили як адміністративно-організаційні заходи державно-церковного керівництва (видання нового статуту 1884 року для семінарій та духовних училищ, нового положення про управління церковними школами, збільшення казенних коштів для початкових церковних шкіл, налагодження чіткої звітності і т. д.), так і практична мотивація здобуття освіти сільською молоддю. Із статистичних показників розвитку початкової освіти в Російській імперії виокремлюються дані по українських губерніях, які переконливо свідчать, що лідером у створенні мережі церковних шкіл була Київська губернія. На її території не просто збільшувалась кількість початкових церковних шкіл у зазначений період, а найвищим був такий показник як кількість учнів на тисячу осіб православного населення. А це означало високий відсоток охоплюваності дітей системою початкової освіти. Показано як у офіційних документах визначалася виховна мета церковної освіти. Названі джерела фінансування початкових церковних шкіл та показана динаміка збільшення казенних видатків на освіту.