Семантика української народної чарівної казки

Abstract

У статті розглянуто семантику образів української чарівної казки для дітей. Семантику образів тварин розглянуто згідно вертикальної структури Світового Дерева: нижній світ (жаби, змії), середній світ ( кінь, вовк), верхній світ (птахи, Жар-птиця). Окреслено національну специфіку міфологічних персонажів української чарівної казки для дітей. Автор акцентує увагу на тому, що в українській казковій традиції імена героїв-злотворців піддаються народній етимологізації, отримують зрозумілу для оповідача та слухача форму, як-от: «Кощій» – «Костій». Образи української дитячої чарівної казки становлять собою особливий тип архаїчного персонажу з виразним міфологічним наповненням. Одним з найбільш міфологізованих в українській традиції є образ коня, який зазвичай є безіменним, має трікстерський характер. Семантика образів української чарівної дитячої казки актуалізується у зв’язку з виходом у площину лінгвокогнітивних та лінгвокультурологічних інтересів.