Abstract:
У статті розглянуто ремінісцентні особливості циклу нарисів «Листригони» О. І. Купріна. Доведено, що людська велич балаклавських рибалок (письменник пов’язує їх з міфологічними героями поеми Гомера „Одіссея“) тримається на героїчній праці, природньому розумі, професійному таланті. У цьому дивному світі, де людина постійно пребуває на межі життя та смерті, з’явилася особлива філософія життєлюбства, єднання людей, оптимізму, яку автор протиставляє упадницьким настроям тогочасної аристократичної Росії.
