Abstract:
Стаття присвячена проблемі дослідження хореографічного фольклору в контексті відродження національної культури суспільства. Автором наголошується, що духовна криза в Україні пов’язана із занепадом національної самосвідомості і втратою традиційних духовних цінностей, що в повній мірі репрезентує актуальність дослідження. За переконанням автора, українська національна хореографія зберегла багату творчу спадщину минулого як найважливішу особливість у зв’язку з життям і прагненнями народу. Хореографічний фольклор України є джерелом національної культури.
Мета статті полягає у дослідженні хореографічного фольклору України як засобу відродження національної культури суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історичного, культурологічного, мистецтвознавчого та біографічного підходів, а також комплексному використанні методів аналізу, синтезу й узагальнення, що дало змогу проаналізувати народну хореографічну спадщину України в контексті відродження національної культури суспільства.
Об’єктом дослідження є хореографічний фольклор України. Предметом дослідження є виховний потенціал та жанрова різноманітність хореографічного фольклору, що зберігає глибинне генетично-національне коріння.
У висновку автор зауважує про необхідність відшукування та збирання ще не забутих матеріалів національної хореографії, вивчення яких дозволить примножувати багатство українського танцювального мистецтва, відроджувати національну культуру суспільства.