Abstract:
У статті висвітлено теоретико-методологічний аналіз формування професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Сформульовано загальні підходи до формування досліджуваної якості на засадах системності, синергетики та суб’єктної діяльності. Розкрито сутність поняття «система» як сукупність компонентів, об’єднаних між собою в єдине ціле. Обґрунтовано принципи системного підходу та їх застосування при розв’язанні проблем формування професійної мобільності інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Зазначено, що у контексті системного підходу професійна мобільність розглядається як інтегративна якість розвитку професіонала, яка формується на засадах міжгалузевої та міждисциплінарної інтеграції. Наголошено, що синергетика виступає одним із методологічних підходів у сучасній педагогіці і позиціонується як міждисциплінарний науковий напрям, що виконує функцію нового світоглядного принципу. Визначено, що синергетичний підхід зумовлює дослідження процесу формування професійної мобільності інженерів-педагогів комп’ютерного профілю як відкритої, складної системи, здатної до самоорганізації. Наголошено, що вищеозначена система узгоджується з ідеями відкритості, самовираження й самореалізації особистості і забезпечує прогнозування стратегічних професійних цілей. Акцентовано увагу на доцільності використання цього методологічного підходу у побудові моделей підготовки мобільного фахівця у галузі професійної освіти. Наголошено, що суб’єктивно-діяльнісній підхід передбачає виявлення механізму становлення професійної мобільності інженера-педагога комп’ютерного профілю. Зазначено, що процес формування досліджуваної якості розглядається з позицій активної діяльності особистості, що проявляє себе через необхідність і спроможність майбутнього фахівця самовдосконалюватися.
