Вектори реформування системи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Abstract

Мета дослідження полягає у виокремленні інноваційних ознак соціального захисту українських дітей в умовах відсутності батьківської опіки. Завдяки використанню методів аналізу, синтезу та узагальнення виявлено основні тенденції інноваційної діяльності державних органів влади щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З’ясовано, що реформування системи соціального захисту вимагає активної взаємодії зусиль держави й інститутів громадянського суспільства, спрямоване на деінституталізацію влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й переорієнтування принципів грошового забезпечення сімей з прийомними дітьми; окремої уваги приділяється співпраці з представниками бізнесових кіл та міжнародними донорами.