Abstract:
Сьогодні в державі дуже часто говорять про доступність, маючі на увазі пандуси та транспорт для інвалідів, хоча в Європі вважають, що доступність, це не тільки можливість безперешкодного пересування, а в першу чергу − це створення середовища, в якому людина з інвалідністю комфортно б себе почувала, могла спілкуватись, працювати, подорожувати. Мета дослідження − висвітлення регіонального досвіду надання соціальних послуг вразливим категоріям населення видами інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму на рівні громади (на прикладі м. Умань). Методи дослідження: аналіз вітчизняного законодавства; вивчення інформаційних ресурсів офіційних сайтів; розробка маршрутів інклюзивного туризму; опитування серед отримувачів послуг з інклюзивного соціально-реабілітаційного туризму; моніторинг якості надання соціальної послуги інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму за критеріями як: адресність та індивідуальний підхід, результативність, своєчасність, доступність та відкритість, повага до гідності отримувача соціальної послуги, професійність. Вивчення регіонального досвіду міста Умань дозволило констатувати, що інклюзивний реабілітаційно-соціальний туризм виступає інноваційною соціальною послугою для вразливих категорій населення та людей з інвалідністю зокрема, яка сприяє їх соціально-психологічній реабілітації, відновленню соціальних зв’язків та інтеграції у суспільство як повноцінних і повноправних учасників життя. Впровадженню цієї послуги передбачає створення організаційної структури на рівні громади, підготовку відповідних кадрів, розробку екскурсійно-туристичних маршрутів, забезпечення архітектурної доступності рекреаційних об’єктів; здійснення моніторингу якості надання цієї послуги
