Abstract:
У статті розглянуто комплексне питання соціально-психологічної реабілітації студентів з обмеженнями життєдіяльності засобами інклюзивного туризму. Визначена нормативно правова база з теми дослідження, зроблений огляд літератури та вчених, які займалися цим питанням. Проаналізовано поняття інклюзивного туризму й параметри, які необхідні для впровадження системи доступного туризму, серед яких – безбар’єрні напрями: інфраструктура та зручності; транспорт; якісні послуги які надаються кваліфікованим персоналом; адаптовані
виставки, атракціони й адаптовані для осіб з інвалідністю системи бронювання, сайти та послуги. Розглянуто питання впровадження інклюзивного туризму через призму законодавчих актів і шляхом запозичення досвіду зарубіжних країн. Визначено відповідність упровадження такого виду туризму в контексті Цілей сталого розвитку, зокрема ціль 9. Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям, ціль 10. Скорочення нерівності всередині країн і між ними. Окрема увага приділена соціальній і психологічній реабілітації як комплексній системі реабілітації в межах ЗВО й роботі команди психолого-педагогічного супроводу. Запропоновані рекомендацій ЗВО щодо соціально-психологічної реабілітації студентської молоді засобами інклюзивного туризму, основні з яких: залучення до створення інклюзивного туристичного маршруту студентів з інвалідністю; обов’язково пересвідчитися в доступності (наявності пандусів, ліфтів, спеціальних санітарних кімнат тощо), у музеях, історичних і культурних пам’ятках,готелях; під час організації туру та реабілітаційної програми, окрім НПП та осіб з інвалідністю, залучайте представників психологічної служби, МСЕК, інклюзивно-ресурсних центрів для отримання повноцінної картини й урахування всіх особливостей.
