Abstract:
У статті на матеріалі дефініцій лексикографічних праць різних років проаналізовано
особливості об’єктивації знань етносу про знаряддя праці, доведено, що на словникових
тлумаченнях лежить печать часу їх створення. Головні знаряддя праці у своїх конструкціях
залишилися такими, якими вони були багато років тому, проте їх колись важливі для свідомості
носія мови деталі втратили свою значущість, тому в сучасних дефініціях вони відсутні, оскільки
нині немає необхідності в більш докладному тлумаченні цих історизмів. Порівняння тлумачень
знарядь праці дає підстави говорити про те, як змінювалися уявлення про них у ході історичного
розвитку суспільства.
Аналіз практичного матеріалу доводить, що існує обернено пропорційна залежність між
структурою подання знань та її лексикографічним визначенням. Порівняння словникових статей,
поданих у лексикографічних працях середини ХІХ – початку ХХ ст. та кінця ХХ – початку ХХІ ст.,
засвідчує «знаряддєвий» прогрес суспільства, де звичні для українців попереднього часового
проміжку знаряддя праці потлумачено однослівно, бо не потребували додактових пояснень, тоді
як лексикографічні праці, що репрезентують другий часовий проміжок, засвідчують подання в
дефініції докладного опису того чи того знаряддя праці, оскільки ним, власне, нині
послуговуються представники переважно старшого (зрідка середнього) покоління українців.
