Abstract:
У статті розглядаються теоретичні підходи до поняття свідомості , розроблена її теоретична структура, описана роль свідомості у життєдіяльності людини, дана характеристика самосвідомості особистості. У контексті теорій ведучих науковців проблема свідомості розкрита як складне реальне явище не тільки у психології, а й у філософії, фізіології, соціології вивчаючих особистість та умови її функціонування. Показано що свідомість - це вищий рівень психічного відображення та саморегуляції які власні тільки людині як суспільно-історичній істоті. Теоретично обґрунтована свідомість як вищий етап розвитку психіки особистості якій властиві наступні якості: активність, динамічність, сукупність чуттєвих і розумових образів що виникають у суб’єкта і передбачають його практичну діяльність. Системний підхід вивчення свідомості дозволив розглянути її як сукупність знань про навколишній світ що має своє оцінне відношення до дійсності і має свою самоорієнтацію.