Abstract:
Суттєвою рисою сучасної української самосвідомості є прагнення до інтелектуальної інтеграції з європейською культурою, при цьому зберігаючи національну ідентичність. Література відіграє ключову роль у цьому процесі, не лише зберігаючи традиції, але і позиціонуючи себе як творче джерело для формування нових художніх цінностей. Сучасному суспільству потрібні особистості з високою духовно моральною культурою, і уроки літератури стають важливими для формування таких якостей. Виховання учнів за допомогою української літератури стає органічною складовою педагогічної діяльності, яка інтегрована в загальний процес навчання та розвитку. Українська література визначається як феномен культури, що сприяє духовному, моральному та естетичному освоєнню світу та вираженню різноманіття людського буття у художніх образах. Стаття глибоко аналізує вплив літературних творів на формування та вираження ідентичності в різних аспектах, зокрема національному, культурному та особистому. Особлива увага приділяється ролі української літератури як необхідного елементу культурного спадку та ключового інструменту для формування національної самосвідомості. Застосування культурологічного підходу розглядає взаємозв’язок між літературою та культурою, демонструючи, як літературні тексти сприяють розширенню культурного розуміння. Стаття також розглядає роль літератури у розвитку особистої ідентичності через аналіз впливу літературних персонажів на формування цінностей та світогляду. Також вказано на необхідність відповідального підбору літературних текстів для майбутніх фахівців філологів. Обґрунтовано важливість цього методу в контексті сучасної освітньої парадигми, зокрема з урахуванням Концепції Нової української школи, адже правильний вибір літературних творів сприяє формуванню високого рівня літературної компетентності, розвитку критичного мислення та вихованню толерантної та відкритої особистості.
