Abstract:
Михайло Опанасович Драй-Хмара прийшов в українську поезію на початку 20-х років XX ст. сформованим поетом і літературознавцем, перекладачем і публіцистом. Про нього пишуть насамперед як про поета-неокласика, який у мистецтві слова втілив своє емоційне багатство відчуттів, інтелектуальний потенціал, сприймання світу, природи, а також складної і трагічної тогочасної дійсності. У кілька останніх десятків років пожвавилося осмислення вченими, дослідниками творчої спадщини М. Драй-Хмари, перевидання його поетичних творів, і що важливо, оприлюднення раніше невідомих матеріалів про нього, його листування.