dc.contributor.author |
Лопушан, Тетяна Володимирівна |
|
dc.contributor.author |
Шевчук, Інна Леонідівна |
|
dc.contributor.author |
Зарудняк, Наталя Іванівна |
|
dc.date.accessioned |
2023-12-19T14:56:41Z |
|
dc.date.available |
2023-12-19T14:56:41Z |
|
dc.date.issued |
2023-05 |
|
dc.identifier.citation |
Лопушан, Т., Шевчук, І., & Зарудняк, Н. (2023). Особливості використання фольклорного мотиву про зваблення дівчини в прозі Г. Квітки-Основ’яненка та новелістиці М. Хвильового. Філологічний часопис, (1), 149–158. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
DOI: https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2023.281377 |
|
dc.identifier.uri |
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/15983 |
|
dc.description |
http://fch.udpu.edu.ua/article/view/281377/14.pdf |
uk_UA |
dc.description.abstract |
У статті на прикладі творів представника українського сентименталізму Григорія Квітки-Основ’яненка та письменника-модерніста Миколи Хвильового аналізується специфіка використання популярного в українському літературному просторі сюжету про зваблення дівчини чоловіком-чужинцем, поведінка якого суперечить традиційному звичаєвому праву селянської спільноти. Для аналізу обрано оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана» і повість «Маруся» та новели Миколи Хвильового «Життя» і «Кіт у чоботях», оскільки в обох використано як сюжетотворчий чинник мотив про дівку-бранку-покритку, що надає можливість для порівняльного аналізу художніх текстів із метою з’ясування особливостей побутування мандрівного сюжету в контексті ідейних та естетичних настанов двох різних культурно-історичних епох. У статті також з’ясовано проблему діахронії гендерних підходів до творення образу маргіналізованого суспільного архетипу дівчини-покритки від характерної для традиційного суспільства абсолютної негації до модерної амбівалентності його сприйняття. При цьому увагу акцентовано і на морально-етичних, і на естетико-стильових аспектах авторського потрактування фольклорного мотиву представниками різних культурно-історичних епох і стильових течій в українській літературі. Оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана» розглянуто як яскравий зразок українського інваріанту сентименталізму з виразною спрямованістю на змалювання реалій патріархального селянського суспільства та ідеалізацію його схильності до домінування традиції, що знайшла свій подальший розвиток у характерному для української літератури наступних двох століть домінування рустикального дискурсу. Натомість новела Миколи Хвильового «Кіт у чоботях» фіксує ситуацію зламу традиції в постреволюційному суспільстві та колізію модернізму, коли «маргінальне стає центральним», що особливо увиразнюється в образі упослідженої в патріархальному суспільстві жінки, котра вчинила переступ щодо вимог законів традиційної моралі, загалом толерантним до неї ставленням в умовах української дійсності 20-х років ХХ століття. Об’єктом дослідження є характер емпатії обох авторів щодо їхніх персонажів, варійованої широким спектром почуттів: від менторського засудження, жалю і співчуття до захоплення і певної небезпідставної перестороги щодо майбутнього домінування гендерно і суспільно декласованих особистостей в умовах нестабільності моральних засад і принципів нової соціальної формації. |
uk_UA |
dc.publisher |
УДПУ |
uk_UA |
dc.relation.ispartofseries |
УДК [821.161.2.0-3(092)Кві+821.161.2.0-32(092)Хви]:398(=161.2)(045); |
|
dc.subject |
сентименталізм |
uk_UA |
dc.subject |
модернізм |
uk_UA |
dc.subject |
гендер |
uk_UA |
dc.subject |
архетип |
uk_UA |
dc.subject |
мотив |
uk_UA |
dc.subject |
емпатія |
uk_UA |
dc.subject |
гендерні стереотипи |
uk_UA |
dc.subject |
рустикальний дискурс |
uk_UA |
dc.title |
Особливості використання фольклорного мотиву про зваблення дівчини в прозі Г. Квітки-Основ’яненка та новелістиці М. Хвильового |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Особливості використання фольклорного мотиву про зваблення дівчини в прозі Г. Квітки-Основ’яненка та новелістиці М. Хвильового |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |