Дисфункціональні (неблагополучні) сім’ї

Abstract

Сім՚єю вважають динамічну малу групу людей, які разом проживають, пов'язані родинними стосунками (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю. Сім'ю також визначають як соціальний інститут, що характеризується спільною формою взаємин між людьми, в межах якого здійснюється основна частина їхньої життєдіяльності. Сьогодні сімʼю розглядають як провідний чинник соціалізації особистості, оскільки вона є персональним середовищем її життя та розвитку [2]. Дисфункціональні сім՚ї – це сім՚ї педагогічно неграмотні, з деформованими ціннісними орієнтаціями, деструктивними і конфліктними відносинами подружжя, дітей і батьків [3]. Найважливішими характеристиками сімʼї є її функції, серед яких виділяють такі: – виховна (сім՚я задовольняє індивідуальні потреби чоловіка та жінки в материнстві та батьківстві, в контактах з дітьми, їхньому вихованні і можливості реалізувати себе в дітях; забезпечує соціалізацію дітей і підготовку нових членів суспільства); – господарсько-побутова (сім՚я задовольняє матеріальні потреби, що сприяє збереженню соматичного здоров'я, відновленню затрачених у різних видах діяльності фізичних сил); – емоційна (сім՚я задовольняє потребу в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічній захищеності, сприяє збереженню психічного здоров՚я, емоційній та особистісній стабільності); – духовного спілкування (сім՚я задовольняє потребу у спільному проведенні дозвілля, сприяє духовному збагаченню й розвитку членів сімʼї); – первинного соціального контролю (сімʼя забезпечує виконання соціальних норм членами сімʼї).