Нормативно-правове забезпечення соціальної роботи в територіальній громаді

Abstract

Нормативно-правове забезпечення соціальної роботи в територіальній громаді визначається законодавством кожної конкретної країни або регіону. Нормативно-правове забезпечення соціальної роботи в територіальній громаді включає в себе комплекс законів, підзаконних актів та інших нормативних документів, які регулюють діяльність соціальних служб та спрямовані на забезпечення соціального захисту та допомоги громадянам у потребі [2]. До основних аспектів нормативно-правового забезпечення соціальної роботи в територіальній громаді відносять: 1. Конституція України: основний закон України гарантує права і свободи громадян, включаючи соціальні права. Він встановлює принципи державної політики у сфері соціального захисту і підтримки. 2. Законодавство про соціальний захист: в Україні діє цілий ряд законів, що регулюють питання соціального захисту населення, включаючи Закон про соціальні послуги, Закон про соціальний захист інвалідів та інші. 3. Постанови Кабінету Міністрів України: Уряд приймає постанови та розпорядження, які визначають порядок надання соціальних послуг та організацію соціальної роботи на місцевому рівні. 4. Міжнародні договори: Україна є учасником різних міжнародних конвенцій та угод, які визначають стандарти у галузі соціальної роботи і соціального захисту. 5. Рішення органів місцевого самоврядування: Місцеві ради та влада приймають рішення та регулюють діяльність соціальних служб на своїй території, забезпечуючи належний рівень підтримки громадян. 6. Соціальні програми і проекти: Для реалізації соціальних послуг та ініціатив часто розробляються спеціальні програми і проекти на різних рівнях влади. 7. Правила і стандарти професійної соціальної роботи: Професійні організації та асоціації розробляють стандарти та кодекси етики для соціальних працівників, які визначають їхні обовʼязки та відповідальність [3].