dc.contributor.author |
Радзівіл, Тетяна Анатоліївна |
|
dc.date.accessioned |
2024-04-19T06:34:58Z |
|
dc.date.available |
2024-04-19T06:34:58Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Радзівіл Т. А. Методичні засади розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 43. Том 3. С. 15–26. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2308-4863 |
|
dc.identifier.uri |
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/16217 |
|
dc.description |
http://www.aphn-journal.in.ua/archive/43_2021/part_3/5.pdf |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Унаслідок системного узагальнення наукової спадщини і практичного досвіду встановлено, що виконавська надійність є вагомим показником виконавської майстерності здобувачів-інструменталістів вищої освіти. Вона забезпечує безпомилкове, впевнене і точне відтворення музичного матеріалу як у звичайних, так і в емоціогенних умовах концертного виступу. Структурним компонентом зазначеного феномена є саморегуляція, що включає самоконтроль, самоналаштування та самокорекцію, перешкодостійкість, стабільність і професійну підготовленість. Виконавська надійність є комплексною динамічною психологічною властивістю здобувачів-інструменталістів вищої освіти, яка уможливлює збереження якості саморегуляції, перешкодостійкості і стабільності за умов негативної дії зовнішніх і внутрішніх чинників у процесі втілення художнього задуму композитора. Запропонована методика розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти складається з п’яти стадій. Метою першої стадії є розвиток зазначених компонентів досліджуваної дефініції під час роботи інструменталістів над становленням інтерпретаційної моделі музичних творів і відповідної технічної оснащеності. На другій стадії відбувається залучення здобувачів освіти до підготовчих виступів перед слухачами і виховання віри у свої виконавські можливості завдяки позитивній самооцінці якості гри. Третя стадія актуалізується перед виходом на сцену та зорієнтована на усвідомлену рефлексивну діяльність інструменталістів, раціональне використання адаптаційних резервів і збереження стенічних емоцій. Мета четвертої стадії полягає в активізації саморегуляції і перешкодостійкості здобувачів освіти безпосередньо на концертному виступі. П’ята стадія спрямована на критичний аналіз результатів виступу та фіксацію отриманих якісних показників активізації виконавської надійності здобувачів-інструменталістів. |
uk_UA |
dc.publisher |
Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика» |
uk_UA |
dc.relation.ispartofseries |
УДК 378.018.8:785-051]:159.94;DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/43-3-3 |
|
dc.subject |
надійність |
uk_UA |
dc.subject |
надійність музиканта |
uk_UA |
dc.subject |
виконавська надійність |
uk_UA |
dc.subject |
нструментально-виконавська підготовка |
uk_UA |
dc.subject |
виконавська діяльність |
uk_UA |
dc.subject |
здобувач-інструменталіст |
uk_UA |
dc.subject |
музикант-виконавець |
uk_UA |
dc.subject |
стадія |
uk_UA |
dc.title |
Методичні засади розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Методичні засади розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |