Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Радзівіл, Тетяна Анатоліївна | |
dc.date.accessioned | 2024-04-19T06:34:58Z | |
dc.date.available | 2024-04-19T06:34:58Z | |
dc.date.issued | 2021 | |
dc.identifier.citation | Радзівіл Т. А. Методичні засади розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 43. Том 3. С. 15–26. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2308-4863 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/16217 | |
dc.description | http://www.aphn-journal.in.ua/archive/43_2021/part_3/5.pdf | uk_UA |
dc.description.abstract | Унаслідок системного узагальнення наукової спадщини і практичного досвіду встановлено, що виконавська надійність є вагомим показником виконавської майстерності здобувачів-інструменталістів вищої освіти. Вона забезпечує безпомилкове, впевнене і точне відтворення музичного матеріалу як у звичайних, так і в емоціогенних умовах концертного виступу. Структурним компонентом зазначеного феномена є саморегуляція, що включає самоконтроль, самоналаштування та самокорекцію, перешкодостійкість, стабільність і професійну підготовленість. Виконавська надійність є комплексною динамічною психологічною властивістю здобувачів-інструменталістів вищої освіти, яка уможливлює збереження якості саморегуляції, перешкодостійкості і стабільності за умов негативної дії зовнішніх і внутрішніх чинників у процесі втілення художнього задуму композитора. Запропонована методика розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти складається з п’яти стадій. Метою першої стадії є розвиток зазначених компонентів досліджуваної дефініції під час роботи інструменталістів над становленням інтерпретаційної моделі музичних творів і відповідної технічної оснащеності. На другій стадії відбувається залучення здобувачів освіти до підготовчих виступів перед слухачами і виховання віри у свої виконавські можливості завдяки позитивній самооцінці якості гри. Третя стадія актуалізується перед виходом на сцену та зорієнтована на усвідомлену рефлексивну діяльність інструменталістів, раціональне використання адаптаційних резервів і збереження стенічних емоцій. Мета четвертої стадії полягає в активізації саморегуляції і перешкодостійкості здобувачів освіти безпосередньо на концертному виступі. П’ята стадія спрямована на критичний аналіз результатів виступу та фіксацію отриманих якісних показників активізації виконавської надійності здобувачів-інструменталістів. | uk_UA |
dc.publisher | Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика» | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | УДК 378.018.8:785-051]:159.94;DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/43-3-3 | |
dc.subject | надійність | uk_UA |
dc.subject | надійність музиканта | uk_UA |
dc.subject | виконавська надійність | uk_UA |
dc.subject | нструментально-виконавська підготовка | uk_UA |
dc.subject | виконавська діяльність | uk_UA |
dc.subject | здобувач-інструменталіст | uk_UA |
dc.subject | музикант-виконавець | uk_UA |
dc.subject | стадія | uk_UA |
dc.title | Методичні засади розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти | uk_UA |
dc.title.alternative | Методичні засади розвитку виконавської надійності здобувачів-інструменталістів вищої освіти | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |