Abstract:
У статті запропоновано наукове осмислення сутності та розвитку людського капіталу як комплексного, багатогранного та динамічного феномену і драйверу інноваційної економіки. На основі теоретичного аналізу інтерпретаційних робіт із використанням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення й наукової класифікації окреслено термінологічне поле категорії «людський капітал», яке охоплює такі терміноодиниці: «людський потенціал», «людські ресурси», «інтелектуальний капітал», «соціальний капітал». Схарактеризовано основні підходи українських науковців до визначення категорії людського капіталу. Проаналізовано ґенезу людського капіталу як цілісної наукової концепції. Акцентовано, що формування людського капіталу має соціально зумовлений характер і узалежнене від управлінських аспектів, інституційної організації та пріоритетності внеску вищої освіти у розвиток людського капіталу, взаємозумовленості та взаємозв’язку організаційних аспектів і їх практичної реалізації. Акцентовано на важливості формування людського капіталу у формальній та неформальній освіті. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у міждисциплінарному дослідженні людського капіталу на основі системного, акмеологічного та синергетичного наукових підходів.