Abstract:
Статтю присвячено історіографії вивчення образу героя в українській літературі та його інтерпретації в шкільних підручниках ХХ століття. Встановлено, що особливості методології історико-педагогічної науки в процесі вивчення історіографії образу героя презентує міждисциплінарний характер концепту «герой», який є в колі наукових інтересів не лише педагогіки, а й лінгвокультурології, літературознавства, філософії, історії, етики, естетики, міфології, фольклористики тощо. Це спричинило застосування методологічного інструментарію вищезазначених наук. Доведено, що методологія дослідження обраної тематики зумовила застосування груп джерел, що опираються на інструментарій загальнофілософського, загальнонаукового та конкретнонаукового спрямування. Розглянуто суть поняття «історико-педагогічне джерело». Вивчення джерельної бази реалізовано у відповідності опрацьованих джерел історії, теорії та методології обраної проблематики, розкритті особливостей її ґенези. На основі застосування функціонального підходу здійснено класифікацію джерельної бази, виокремлено три групи наукових джерел (праці з історії, теорії та методології з обраної тематики). Кожну з груп систематизовано завдяки структурно-хронологічному підходу. Проаналізовано багаточисельну писемну групу, яка представлена художніми творами, документальними і дидактичними джерелами. Презентовано дидактичні джерела (підручники, навчальні посібники, хрестоматії ХХ століття, що відповідають основним етапам дослідження), а також методичну літературу ХХ – ХХІ століть з проблеми дослідження. Визначено зміст понять «герой», «література», «образ», «інтерпретація», «підручник». Зазначено, розвідка не претендує на завершеність дослідження (подальшого розгляду потребує модель образу героя в педагогічній думці на теренах незалежної України 90-х років ХХ століття).
