Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Черевченко, Олександр Миколайович | |
dc.date.accessioned | 2024-05-08T11:38:07Z | |
dc.date.available | 2024-05-08T11:38:07Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 70, том №2, 2023 | uk_UA |
dc.identifier.issn | ISSN 2308-4855 (Print) ISSN 2308-4863 (Online) | |
dc.identifier.uri | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/16735 | |
dc.description | https://doi.org/10.24919/2308-4863/70-2-39 | uk_UA |
dc.description.abstract | Статтю присвячено з’ясуванню ідей текстоцентричного підходу у практичній роботі зі студентами, дії механізмів співвіднесеності у структурі художнього твору. Дослідження здійснено на широкому літера- турно-художньому матеріалі з урахуванням рівневої структури мови, зокрема фонетичного, морфемного, лексичного, морфологічного, синтаксичного рівнів та їх впливу на змістово-композиційну структуру тексту. У роботі було застосовано методику науково-теоретичного аналізу, в основу якої покладено механізми спів- віднесеності, що дозволило виявити ряд диференційних ознак у розкритті глибинного змісту та інтерпретації художнього тексту. Співвіднесеність змісту та форми літературно-художніх творів, лексична прозорість чи завуальованість їхнього вербального тла дозволяє виокремити твори класичного та некласичного характеру (частіше всього модерністського, постмодерністського чи абсурдистського). Словесна тканина перших від- крита широкому колу читачів, оскільки вони є органічним поєднанням змісту та форми. Мовні одиниці в них є відображенням людського життя, почуттів особистості, вони є реалізацією естетичної концепції «зобра- ження життя у формах життя». Створюючи образ на базі інформації, що отримується по сенсорних та моторних каналах, митець будує власну модель бачення світу в цілому та в окремих його явищах. При цьому в рамках старого значення через образне уподібнення здійснюється інтерпретація нового змісту, тому однією з найважливіших передумов семантичного варіювання слів у творах класичного характеру є комбінаторний характер лексичних значень. Основною ознакою таких творів є підпорядкованість законам графічної, фоне- тичної, морфемно-словотвірної, лексико-фразеологічної нормативності та граматичної відповідності певній концептуально-мовній системі. Літературно-художні твори некласичного характеру, як правило, є порушен- ням єдності змісту та форми, частіше всього відображенням естетики «чистого мистецтва», тобто «мис- тецтва, відірваного від життя». Як найбільш суб’єктивно марковані, вони можуть мати незвичну форму, а їх зміст і, відповідно, тематика бувають затемненими, завуальованими для читача. Саме останні потребують нових підходів до їх аналізу та інтерпретації. | uk_UA |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | УДК;82.09.07(100)(045) | |
dc.subject | компетентність | uk_UA |
dc.subject | нова українська школа | uk_UA |
dc.subject | фонетика | uk_UA |
dc.subject | морфеміка | uk_UA |
dc.title | РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ ТЕКСТОЦЕНТРИЗМУ У ПРАКТИЧНІЙ РОБОТІ ЗІ СТУДЕНТАМИ | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |