Abstract:
Розглядаються критерії діяльності опозиції які дозволяють визначити рівень її ефективності, розроблені на основі компаративного аналізу інституціональних форм функціонування інституту політичної опозиції у демократичних країнах. До таких критеріїв належать: механізми ідентифікації влади й опозиції та впливу на ухвалення державних рішень, закріплення статусу, прав та обов’язків опозиції, рівень її відповідальності та джерела фінансування опозиції. Відзначається, що інституціоналізація опозиції в демократичних системах не може відбуватися всупереч принципу розподілу влади, а тому потрібно виходити зі свідомого визнання обмеженості сфери впливу опозиції, що локалізується в парламенті і діє парламентськими методами. Підкреслюється що суспільне ставлення до інституту політичної опозиції у західноєвропейських державах в цілому є позитивним, його сприймають як конструктивну противагу владі. Цей факт доводять перемоги опозиційних сил на місцевих та парламентських виборах в Європі (Швеція, Франція, Бельгія, Чехія, Болгарія тощо).