Національне виховання в родинах української еліти (кінец ХІХ - початок ХХ століття)

Abstract

У дисертації здійснено аналіз національного виховання в родинах української еліти (кінець ХІХ – початок ХХ століття) на прикладі родинновиховного досвіду сімей Старицьких-Лисенків, Коцюбинських, Крушельницьких, Грушевських, Крамаренків, Суровцевих, Бажанів. Теоретично обґрунтовано феномен “елітарна особистість”, “національна еліта”, визначено критерії елітарності та досліджено процес формування української еліти в ході історії України. Розкрито суть та напрями національного родинного виховання українців. Досліджено основні напрями і засади виховання в родині Старицьких-Лисенків, домінантні риси виховання у родині Коцюбинських, традиції виховання елітарних галицьких родів Крушельницьких та Грушевських, зміст і засоби виховання в елітарних родинах Уманщини – Крамаренків, Суровцевих, Бажанів. На основі узагальнення родинновиховного досвіду в досліджуваних родинах визначено головні напрями національного виховання: психологічний, світоглядний, етичний, етнокультурний, виявлено умови, форми, методи, засоби виховання. Здійснено аналіз підручників та посібників вищої школи, з’ясовано, що сучасна педагогіка потребує використання родинновиховного досвіду еліти минулого.