Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/6789/5313
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Карасевич, Анатолій Олександрович | - |
dc.date.accessioned | 2016-09-13T09:26:58Z | - |
dc.date.available | 2016-09-13T09:26:58Z | - |
dc.date.issued | 1986 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/6789/5313 | - |
dc.description.abstract | Вивчення природи людського пізнання, відношення знання до реальності, умови його існування в системі культури та комунікації, критерії істинності, а також форми, способи та закономірності досягнення істиного знання – ось основа формування світоглядних орієнтирів. Науковий світогляд є теоретичною формою ставлення до світу. Світ у ньому об’єктивно розглядається таким яким він є незалежно від людини, а людина вбачається в ньому тільки частиною світу — природи чи суспільства. Теоретичне ставлення до світу дало змогу людині поставити закони природи собі на службу і створити комфортний світ цивілізації. Проте визначення людини тільки як частини світу дається не лише в світоглядному, а й у практичному аспекті діяльності науки, що тісно взаємопов’язані. Прикладом цього можуть бути сучасні недовіра та песимізм до науки та науково-технічного прогресу, оскільки виявилось, що наукові відкриття не завжди є благом для людини. Сучасні екологічні проблеми, загроза ядерних аварій та вибухів, що ставлять під загрозу саме життя людства, є наслідком дегуманізації науки, усунення нею людини як центральної ланки системи світу. Ця особливість науки властива їй з моменту зародження, про що свідчить відома фраза «батька» європейської науки Аристотеля: «Платон мені друг, та істина дорожча». Таким чином, наука неспроможна подолати світоглядну дисгармонію — досягнути єдності людини зі світом. Цю функцію виконують мистецтво, релігія та філософія. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.subject | неопозитивізм, філософія життя, філософська антропологія, герменевтика, структуралізм, екзистенціалізм | uk |
dc.subject | неотомізм | uk |
dc.subject | ірраціоналізм | - |
dc.subject | фрейдизм | - |
dc.subject | неофрейдизм | - |
dc.subject | діалектичний матеріалізм | - |
dc.subject | матеріалістична діалектика | - |
dc.subject | історичний матеріалізм | - |
dc.subject | відчуження | - |
dc.subject | практика | - |
dc.subject | свобода | - |
dc.subject | абсурдність буття | - |
dc.title | Роль соціалістичної обрядовості в формуванні наукового світогляду | uk |
dc.type | Synopsis | uk |
Розташовується у зібраннях: | Історичний факультет |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Карасєвич автореф..pdf | 18,84 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.