Індивідуальне навчання у вищій школі

Abstract

Освіта сьогодні – це один із найважливіших чинників розвитку цивілізації взагалі і людства зокрема. Освітяни реалізують державну політику стосовно навчання і виховання підростаючого покоління, забезпечують наступність і неперервність навчання, а також здійснюють функціонування інших ланок системи освіти. Така різноманітна і багатогранна діяльність педагогічних працівників висуває високі вимоги до їх підготовки. Сучасний учитель, або інший фахівець у галузі педагогічної освіти повинен мати високий рівень інтелекту, компетентно й оригінально мислити, генералізувати існуючі та продукувати власні ідеї, проявляти ініціативність і творчість. Для дотримання зазначених вище вимог і підготовки високоосвіченого і конкурентноздатного вчителя необхідно урізноманітнювати форми і методи навчання в педагогічному університеті. Враховуючи положення Болонської декларації, доцільно активно впроваджувати індивідуальне навчання студентів, завдяки якому з’являється можливість вибору індивідуального темпу навчання, індивідуалізації мети, змісту і засобів навчання, організації систематичного контролю за навчально-пізнавальною діяльністю студента і здійснення оперативної корекції тощо. Інтегральний підхід до поняття «індивідуальність» дає можливість розкрити основну особливість індивідуального навчання. Індивідуальне навчання – це складна динамічна система (студент, викладач, засоби навчання), функціонування якої здійснюється на основі виваженого поєднання:  самостійної навчально-пізнавальної діяльності студенів з їх навчанням під керівництвом викладача;  індивідуалізованого навчання стосовно конкретного студента з типовим навчанням для певного етапу підготовки студентів відповідної спеціальності. Індивідуальне навчання організовується з метою створення оптимальних умов для здобуття студентами певного освітнього рівня, відповідного до особистих потреб, індивідуальних здібностей, можливостей, розвитку нахилів, таланту. Курс історії математики корисний кожному студентові, а для майбутнього педагога він необхідний як для формування цілісного світогляду, так і для роботи в школі. Знання шляхів і умов формування основних математичних наук не лише підвищує рівень математичної культури майбутнього педагога, а й покращує його фахову майстерність. Організація індивідуального навчання історії математики пов’язана з особливостями побудови навчального курсу та специфікою історії математики як науки. Тому, ефективна організація індивідуального навчання історії математики, що доповнює традиційну лекційно-практичну систему, підвищує результативність навчання, сприяє інтелектуальному розвитку та творчій активності студентів, стимулює їх науково-дослідницьку роботу. Сучасна система педагогічної освіти відкриває перед студентами широкі можливості для індивідуального вивчення історії математики (пропедевтичного і систематичного) протягом усього навчання в університеті, використання її в подальшій фаховій діяльності, отримання нових знань в умовах післядипломної освіти.