Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/13214
Назва: ВАРІАТИВНА НОРМАТИВНІСТЬ ЛЕКСИКИ В КУЛЬТУРНО-МОВЛЕННЄВОМУ АСПЕКТІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Автори: Савчук, Наталія Михайлівна
Хлистун, Ірина Валентинівна
Ключові слова: мовна варіативність
мовна норма
інваріант/варіант
концептуальна структура
концептуальна метафора
багатозначність
Дата публікації: 2020
Видавництво: Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка
Бібліографічний опис: Савчук Н. М., Хлистун І. В. Варіативна нормативність лексики в куультурно-мовленнєвому аспекті: історія та сучасність / Н. М. Савчук, І. В. Хлистун // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Дрогобич, 2020. – Вип. 29. – С. 128-132.
Серія/номер: УДК;811.161.2:371.321
Короткий огляд (реферат): У цій статті розглянуто питання виникнення, становлення, розвитку поняття «мовна норма», структуровано послідовні варіанти тлумачення поняття «варіант» та «норма». Мета статті – аналіз лінгвістичних досліджень в історико-культурологічному аспекті, який передбачає розгляд понять «норма», «варіант/інваріант». Виділено екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники, що впливають на формування корпусу пріоритетних нормативних лексичних варіантів. Зроблено висновок, що аналіз феномена мовної норми важливий з огляду на можливості вирішення низки загальнотеоретичних проблем. По-перше, мовна норма об’єднує власне мовний (внутрішній) і функціонально-комунікативний (зовнішній) плани мови, забезпечуючи тим самим можливість його всебічного аналізу. По-друге, включення в норму системних (статичних) і функціональних (динамічних) елементів розширює розуміння мови як динамічної системи, що проявляє соціально-історичну зумовленість. Потретє, динамічну природу має і сама мовна норма. Її загальна теорія досі не розроблена, так само, як і низка її найважливіших теоретичних аспектів. Констатовано, що численні дослідження, присвячені аналізу смислової структури слова, що проводилися в рамках вивчення проблеми лексико-семантичного варіювання, показали, що різні значення багатозначної лексеми об’єднуються історичними зв’язками, а також синхронними логічними зв’язками, причому синхронна смислова структура слова зазвичай не збігається з його смисловою структурою, побудованою на діахронічних критеріях. Відзначено, що для адекватного опису того, як функціонує мова, слід визнати, що вона (мова) служить засобом отримання, зберігання, переробки і передачі інформації в процесі комунікації, тому що за мовними одиницями (словами, словосполученнями, граматичними моделями, текстами та ін.) стоять інформаційні структури. Відповідно, в рамках когнітивної лінгвістики змінилося (точніше, розширилося) розуміння семантики мовних одиниць. Таким чином, у лінгвістичні дослідження була запроваджена не лінгвістична, а когнітивна категорія знання, яку стали вважати першою важливою ознакою нової наукової парадигми.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/13214
Розташовується у зібраннях:Факультет філології та журналістики

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
VarIativna_ normativnIst_ leksiki.pdf335,24 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.