Колекції Петра Курінного в архівах Українського вільного університету та Української вільної академії наук: науковий потенціал джерел

Abstract

Мета роботи: у межах актуалізації уваги до зарубіжної архівної україніки здійснити характеристику особового фонду історика, археолога, організатора музейної справи, науковогота громадського діяча Петра Петровича Курінного (1894–1972), що зберігається в архіві Українського вільногоуніверситету в Мюнхені (Німеччина) та на депозиті в музеї-архіві ім. Д. Антоновича Української вільної академії наук у Нью-Йорку (США). Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, а також методу джерелознавчого аналізу. Використання цих методів дозволило визначити видовий склад матеріалів, їхні особливості та інформаційний потенціал. Наукова новизна. Дослідження передбачає комплексну систематизацію інформації про науково-організаційну діяльність та інтелектуальну спадщину Петра Курінного, яка зберігається в зарубіжних архівосховищах, аналіз її джерельного потенціалу. Уточнено факти біографії Петра Курінного, проаналізовано окремі справи. Висновки. Центрами зберігання інтелектуальної спадщини та особових архівних документів Петра Курінного за кордоном є архів Українського вільного університету (УВУ) в Мюнхені та музей-архів ім. Д. Антоновича Української вільної академії наук (УВАН) у Нью-Йорку. В архіві УВУ зберігаються, зокрема: машинописи та рукописи опублікованих і підготовлених до друку науковихпраць П. Курінного з археології України, фотоматеріали до них та різноманітні нотатки; документи, пов’язані з роботою в УВУ; комплекс документів, що стосуються наукової і громадської діяльності; біографічні матеріали. Значна частина спадщини вченого зберігається як депозит у музеї-архівіім. Д. Антоновича УВАН. Там зосереджено здебільшого документи, вивезені П. Курінним з України в 1943 р.,серед яких матеріали Всеукраїнського музейного містечка "Києво-Печерська Лавра", Інституту археології АН УРСР, Кабінету антропологіїiм. Ф. Вовка Академії наук України, Архiву Лаври, що iснував до 1917 р.,та інших наукових iнституцiй.