Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/15983
Назва: | Особливості використання фольклорного мотиву про зваблення дівчини в прозі Г. Квітки-Основ’яненка та новелістиці М. Хвильового |
Інші назви: | Особливості використання фольклорного мотиву про зваблення дівчини в прозі Г. Квітки-Основ’яненка та новелістиці М. Хвильового |
Автори: | Лопушан, Тетяна Володимирівна Шевчук, Інна Леонідівна Зарудняк, Наталя Іванівна |
Ключові слова: | сентименталізм модернізм гендер архетип мотив емпатія гендерні стереотипи рустикальний дискурс |
Дата публікації: | тра-2023 |
Видавництво: | УДПУ |
Бібліографічний опис: | Лопушан, Т., Шевчук, І., & Зарудняк, Н. (2023). Особливості використання фольклорного мотиву про зваблення дівчини в прозі Г. Квітки-Основ’яненка та новелістиці М. Хвильового. Філологічний часопис, (1), 149–158. |
Серія/номер: | УДК [821.161.2.0-3(092)Кві+821.161.2.0-32(092)Хви]:398(=161.2)(045); |
Короткий огляд (реферат): | У статті на прикладі творів представника українського сентименталізму Григорія Квітки-Основ’яненка та письменника-модерніста Миколи Хвильового аналізується специфіка використання популярного в українському літературному просторі сюжету про зваблення дівчини чоловіком-чужинцем, поведінка якого суперечить традиційному звичаєвому праву селянської спільноти. Для аналізу обрано оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана» і повість «Маруся» та новели Миколи Хвильового «Життя» і «Кіт у чоботях», оскільки в обох використано як сюжетотворчий чинник мотив про дівку-бранку-покритку, що надає можливість для порівняльного аналізу художніх текстів із метою з’ясування особливостей побутування мандрівного сюжету в контексті ідейних та естетичних настанов двох різних культурно-історичних епох. У статті також з’ясовано проблему діахронії гендерних підходів до творення образу маргіналізованого суспільного архетипу дівчини-покритки від характерної для традиційного суспільства абсолютної негації до модерної амбівалентності його сприйняття. При цьому увагу акцентовано і на морально-етичних, і на естетико-стильових аспектах авторського потрактування фольклорного мотиву представниками різних культурно-історичних епох і стильових течій в українській літературі. Оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана» розглянуто як яскравий зразок українського інваріанту сентименталізму з виразною спрямованістю на змалювання реалій патріархального селянського суспільства та ідеалізацію його схильності до домінування традиції, що знайшла свій подальший розвиток у характерному для української літератури наступних двох століть домінування рустикального дискурсу. Натомість новела Миколи Хвильового «Кіт у чоботях» фіксує ситуацію зламу традиції в постреволюційному суспільстві та колізію модернізму, коли «маргінальне стає центральним», що особливо увиразнюється в образі упослідженої в патріархальному суспільстві жінки, котра вчинила переступ щодо вимог законів традиційної моралі, загалом толерантним до неї ставленням в умовах української дійсності 20-х років ХХ століття. Об’єктом дослідження є характер емпатії обох авторів щодо їхніх персонажів, варійованої широким спектром почуттів: від менторського засудження, жалю і співчуття до захоплення і певної небезпідставної перестороги щодо майбутнього домінування гендерно і суспільно декласованих особистостей в умовах нестабільності моральних засад і принципів нової соціальної формації. |
Опис: | http://fch.udpu.edu.ua/article/view/281377/14.pdf |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/15983 |
ISSN: | DOI: https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2023.281377 |
Розташовується у зібраннях: | Факультет філології та журналістики |
Файли цього матеріалу:
Файл | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|
281377-Текст статті-648737-1-10-20230609.pdf | 765,19 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.